Лозівська міська професійна спілка підприємців

Друге, підписати направлення № 124 від 18.01.2011р. на перевірку начальником Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Ковальчуком О.А. (будемо вважати, що він не знав, або забув про вищезазначені норми законодавства України ).

Отже письмову вказівку про розгляд анонімної заяви невідомої особи Альошина Т.Є., саме як заяви про злочин дав керівник Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Ковальчук О.А., який, ще 17.01.2011р. відповідно до своїх повноважень і закону мав би зарити цю тему , але у перевищення свої повноважень продовжив це беззаконня з анонімною заявою, яке почав проти Запрудського І.С. не відомий або не існуючий громадянин Альошин Т.Є.

Для того, щоби розібратися з тим , яке беззаконня відбулося по відношенню до Запрудського І.С. проаналізуємо чи містила анонімна заява від 17.01.2011р. невідомої особи за прізвищем, Альошин Т.Є відомості про злочинні діяння Запрудського І.С.

В заяві від 17.01.2011р. анонім вказував ,що:

1. Він, як би купив люстру у ФОП Запрудського І.С. у магазині «Світ Луганщини» за адресою: м. Луганськ , вул. Радянська ,20-б.

2. На думку заявника люстра є китайською підробкою ( правда не відомо підробкою чого ).

3. Запрудський І.С. торгує люстрами без документів та веде незаконну торговельну діяльність ( при цьому вказавши прізвище підприємця документів якого на думку заявника не існує).

Що з цих трьох пунктів анонімної заяви невідомої особи є злочином :

1. Запрудський І.С. продав люстру , не є злочином за нормами КК України;

2. Люстра є китайською підробкою, не є злочином відповідно до КК України ( підробка документів , бюлетенів та таке інше є кримінальним злочином ,а підробка люстр –не є злочином );

3. Запрудський І.С. торгує люстрами без документів та веде незаконну торговельну діяльність, стаття 202 КК України , яка передбачає відповідальність за «здійснення без державної реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню», але торгівля люстрами не підлягає ліцензуванню і тому цю статтю не можна застосувати до нашого випадку і висновок ,що кримінальний кодекс немає статті, щоби носила ознаки складу злочину зазначені у цьому пункті.

Таким чином анонімна заява невідомої особи Альошина Т.Є. до міліції 17.01.2011р. не містила жодних відомостей про суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене Запрудським І.С. і тому у Ковальчука О.А. не було права давати письмову вказівку про розгляд цієї заяви в порядку, встановленому КПК України .

Але начальник міської міліції Ковальчук О.А. особа , яка зобов’язана персонально відповідати за організацію роботи із зверненнями громадян відповідно до ч.3 п.1.4 Наказу №1177 замість того ,щоби не розглядати анонімної заяви Альошина Т.Є. так як ця заява може бути доносом ( як це насправді і сталося, бо у мене є всі необхідні документи для здійснення господарської діяльності) вдався до незаконної перевірки цієї заяви за ст.97 КПК України та дав направлення № 124 від 18.01.2011р. капітану міліції Тракалюку М.П. , старшому лейтенанту міліції Джонуа А.А., лейтенанту Купоросову О.Ю., лейтенанту Кучерову О.О., які і і провели перевірку анонімної заяви Альошина Т.Є., яка не містила відомостей про жодне суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене Запрудським І.С. на проведення перевірки моєї підприємницької діяльності : свідоцтва про реєстрацію суб’єкта господарювання , свідоцтва про сплату єдиного податку , ліцензії, дозволи ,тощо, знов в перевищення своїх повноважень встановлених ч.2 п.4.2. Наказу №400, яким йому надано право під час перевірки заяв чи повідомлень про злочин до порушення справи, таку перевірку здійснюється в строк не більше 10 днів ВИКЛЮЧНО шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Третє, грубо, цинічно порушити законодавство України виконавцям направлення № 124 від 18.01.2011р. та замість відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів провести фактично слідчі дії, які не може проводити оперуповноважений без рішення суду та присутності слідчого .

Отже замість того, щоби виконати свої повноваження та відібрати пояснення від Запрудського І.С., відібрати пояснення від посадових осіб чи зробити запити до державного реєстратора та податкової або відібрати пояснення від посадових осіб цих державних органів виконавці незаконної письмової вказівки Ковальчука О.А. , службові особи перелічені у направленні № 124 від 18.01.2011р. прийшли до мого магазину 18.01.2011р. о 13 год.00 хв. і провели перевірку фінансово-господарської діяльності Запрудського І.С. у відсутність встановленого абз.1 п.24 ст.11 ЗУ «Про міліцію» порядку проведення таких перевірок Кабінетом Міністрів України .

Я , знаючи свої права надавав їм пояснення ,що у тому ж куточку споживача в якому ці документи висіли і 17.01.2011р. висять і сьогодні 18.01.2011р. і свідоцтво про реєстрацію суб’єкта господарювання , і свідоцтво про сплату єдиного податку , а ліцензій і дозволів мені мати не передбачено законами України , але їх не влаштувало те що в мене є всі необхідні документи і беззаконня продовжилось і тепер оперуповноважений ВД СБЕЗ Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Джонуа А.Д., який грубо порушував норми Кримінально-процесуального кодексу України та перевищувати свої повноваження та розтоптав моє конституційне право власності , право на працю і законну підприємницьку діяльність , а саме:

По-перше, без присутності слідчого , без вмотивованої постанови суду , без обов'язкової вказівки слідчого в протоколі огляду про причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді склали Протокол про огляд міста подій від 18.01.2011р. на підставі ЖРЗПЗ №189 від 17.01.2011р. з посиланням на ст.190 та 191 КПК України та в порушення цих самих статей КПК України ;

По-друге, в порушення ч.2 ст.178 КПК України без вмотивованої Постанови слідчого провів виїмку товару , моєї приватної власності « системного блоку чорного кольору – 1 штука та нот-бук - також одна штука ( власність іншої громадянки України Зінченко Олени Олексійовни)» та перелічені у протоколі люстри ,світильники ,лампочки на загальну суму 222 тис.967 грн;

В третє, постанова про відмову у порушення кримінальної справи №45/2011 винесено оперуповноваженим Джонуа А.Д. 27.01.2011р. і відповідно до цього керуючись нормами статті 99. КПК України і тільки 27.01.2011р. він мав би передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення, але в порушення цієї норми Джонуа А.Д. передав матеріали, а саме: протокол про огляд місці події від 18.01.2011р. не 27.01.2011р. , а того ж числа 18.01.2011р. старшому оперативному уповноваженому ВДСБЕЗ Луганського міського управління УМВС України в Луганській області Павлюкову Володимиру Віталійовича, який і застосував заходів адміністративного стягнення за протоколом про адміністративне правопорушення ЛГ №632636 від 18.01.2011 р. ( далі Протокол ЛГ №632636 ) за порушення ч.1 ст.164 КУпАП на Запрудського І.С. в якому про суть адміністративного правопорушення вказано, що «приватний підприємець Запрудській І.С. в магазині «Свет Луганщини» проводив господарську діяльність ( торгівлю товарами ) без одержання дозволу на розміщення об’єкту торгівлі стаціональної мережі Луганської обласної ради.

І чого ви думаєте, хлопці від органів міліції так поспішали і того ж 18.01.2011р. склали протокол ЛГ №632636, а тому що розуміли, що з порушеннями ст.190,191 та 178 КПК України складений Джонуа А.Д. протокол про огляд місця подій від 18.01.2011р. та проведена слідча дія , виїмка мого товару, приватної власності без наявності законодавством України підстав , без постанови суду, без постанови слідчого, як наслідок має закінчитись порушенням кримінальної справи , а у них цього не виходило і тому склали хоч що не будь, такий собі протокол ЛГ №632636 на підставі норм КУпАП і приклали до нього документи про виїмку мого товару складені за іншим процесуальним кодексом кримінальним , бо в інший спосіб це беззаконня, а точніше РОЗБІЙ ,що було вчинено проти мене 18.01.2011р. легалізувати не було чим.

Але тут виникає інше запитання чому оперуповноважений Джонуа А.Д. передав матеріали іншому такому ж оперуповноваженому того ж самого органу , ВДСБЕЗ Луганського міського управління УМВС України в Луганській області? Чи він сам не міг скласти адміністративний протокол ? А передав він тому ,що відповідно до ст.99 КПК України читко передбачено , що зобов’язаний передати матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення та тільки передати він зобов’язаний тому органу, який мав би відповідно до законодавства розглянути такий протокол за ст.164 КУпАП , а саме державний податковий орган відповідно до п. 2.1. Інструкції з оформлення органами державної податкової служби матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 28 жовтня 2009 року N 585 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009 р. за N 1262/17278 , яким встановлено, що « Відповідно до статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи органів державної податкової служби (у складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова ч.2 ст.1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні») мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтею 164 КУпАП, і ніхто інший.

Запрудський І.С 18.01.2011р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП за протоколом про адміністративне правопорушення ЛГ №632636 від 18.01.2011 р. Складеним старшим оперативним уповноваженим ВДСБЕЗ Луганського міського управління УМВС України в Луганській області, капітаном міліції Павлюковим Володимиром Віталійовичем, який в той день взагалі не був присутній при проведенні перевірки.

Протокол ЛГ №632636 про суті адміністративного правопорушення вказано ,що «приватний підприємець Запрудській І.С. в магазині «Свет Луганщини» проводив господарську діяльність (торгівлю товарами ) без одержання дозволу на розміщення об’єкту торгівлі стаціональної мережі Луганської обласної ради учинив правопорушення , передбачене ч.1 ст.164 КУпАП»

Думаю оперуповноважений Джонуа А.Д. передав документи від 18.01,2011р. своєму колезі Павлюкову В.В., бо знав , що той його точно прикриє і не передав його до ДПІ тому , що цей орган просто би протоколу не склав так як в ДПІ Артемівського району відповідно до своїх повноважень зобов’язані знати законодавство України, яким не передбачено мати Запрудськомц І.С. такого дозволу на розміщення об’єкту торгівлі з огляду на наступне.

Відповідно до законодавства України встановлено порядок здійснення господарської діяльності для суб’єктів господарювання встановлений такий.

Пунктом 2 ч.2 статті 55. ГК України визначено поняття суб'єкта господарювання - громадянин України, який здійснює господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як підприємець.

Відповідно до ч.2 ст.50 Глави 5 ФІЗИЧНА ОСОБА - ПІДПРИЄМЕЦЬ Цивільного кодексу України встановлене право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» 15 травня 2003 року N 755-IV  державна реєстрація фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту набуття статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру;

Статтею 3 ГПК України встановлено ,що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання спрямована на реалізацію продукції.

Мені , як громадянину України , за Свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи № 04051862 Ф0033649 від 06.05.2001р. зареєстрованого, як підприємець про що внесено запис до Єдиного державного реєстру та за Свідоцтвом про сплату єдиного податку серії Ж та №111882 виданого від 10.12.2010р., надано право здійснювати роздрібну торгівлю непродовольчими товарами за адресою м. Луганська ,
вул. Радянська,20-б.

Та, я маю право відповідно до ст.3 ГК України , як суб’єкт господарювання –підприємець на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № 04051862 Ф0033649 від 06.05.2001р. та свідоцтва серії Ж та №111882 здійснювати господарську діяльність по роздрібній торгівлі та реалізації непродовольчих товарів.

18.01.2011р. у магазині «Світло Луганщини» ,що розташований за адресою: м. Луганськ, вул. Радянська,20-б, маючи у наявності всі передбачені законодавством України дозволи для здійснення роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, я і здійснював законну підприємницьку діяльність на підставі договору оренди цього не житлового приміщення № 19 від 31.12.2011р.

Частиною 1 статті 4 ЗУ « Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

Встановлені основні вимоги до дозвільної системи у сфері господарської діяльності та передбачено ,що

«1. Виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються:

необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види».

Жодним законом України не встановлено одержання такого документа дозвільного характеру , а саме: дозволу на розміщення об’єкту торгівлі стаціонарної мережі, і тому мною не могло бути порушено встановлений порядок управління відповідно до ст.9 КУпАП.

Таким чином отримувати такий дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі стаціонарної мережі у мене немає обов’язку відповідно до ст. 19 Конституції України , якою встановлено ,що ніхто не зобов’язаний робити те ,що не передбачено законодавством України.

Тому в моїх діях не було складу адміністративного правопорушення встановленого частиною 1 статті 164.КУпАП. якою передбачена відповідальність за порушення саме порядку провадження господарської діяльності і якою встановлено ,що «Провадження господарської діяльності … без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, яке тягнуло би за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої».

З набранням чинності ст. 4 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" 5 жовтня 2006 року не має правових підстав вимагати від суб'єктів господарювання отримання дозволів на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг, оскільки необхідність одержання його не передбачена діючими законами України.