Лозівська міська професійна спілка підприємців
Головна » 2011 » Грудень » 1 » Податок на нерухомість
14:09 Податок на нерухомість | |
Податковим кодексом України запроваджено новий місцевий податок, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, порядок справляння якого визначено ст. 265 ПКУ. Відповідно до Закону України №3609-VI внесено зміни до п. 1 р. ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ, яким передбачено, що зазначений податок буде запроваджено з 1 липня 2012 року. До платників податку на нерухоме майно належать власники об’єктів житлової нерухомості — фізичні особи, юридичні особи, нерезиденти-громадяни, які мають постійне місце проживання за межами нашої держави, а також платники, чиє нерухоме майно перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб. Відповідно до вищезазначеного закону об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості. Згідно з пп. 14.1.129 ст. 14 ПКУ об′єкти житлової нерухомості поділяються на: — житловий будинок — будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, і призначена для постійного у ній проживання. — житловий будинок садибного типу — житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається з житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень; — прибудова до житлового будинку — частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; — квартира — ізольоване помешкання у житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; — котедж — одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; — кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах — ізольовані помешкання у квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів. Підпунктом 265.2.2 ст. 265 визначено об’єкти, що не оподатковуються. До них належать: — об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад; — об’єкти житлової нерухомості, розташовані у зонах відчуження; — будівлі дитячих будинків сімейного типу; — садові та дачні будинки; — об’єкти житлової нерухомості, що належать родинам, які виховують трьох дітей і більше; — гуртожитки. Згідно із законом базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості; якщо платник податку має декілька об’єктів, база визначається щодо кожного об’єкта окремо. Щодо пільг зі сплати податку на нерухоме майно, то у ПКУ вони передбачаються у вигляді зменшення бази оподаткування об′єктів житлової нерухомості, повним або частковим звільненням від сплати податку: — для квартири — на 120 кв. м; для житлового будинку — на 250 кв. м (таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період; — для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; — для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (пп. 265.5.1 ст. 265 ПКУ). Відповідно до п. 33.1ст. 33 ПКУ податковий період становить календарний рік, тобто триває з першого січня до тридцять першого грудня. Податкові органи до першого липня звітного року обчислюють розмір податку на нерухоме майно та надсилають податкове повідомлення про суму податку. Таким чином, податок на нерухомість сплачуватиметься протягом шістдесяти днів з дня вручення податкового повідомлення та за місцем розташування об’єкта оподаткування. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |